Ось і закінчилась наша практика у школі. Останній, завершальний день майже нічим не відрізнявся від попередніх. Проте цього разу ми прийшли трохи раніше, щоб для профорієнтаційного заходу підготувати газету.

Хоч нашвидкоруч, але газета вийшла гарна, яскрава та пізнавальна. Учні бачили як ми її робили, Тоді вже готовою показували старшокласникам і розповідали про наш університет. По закінченню, плакат висів у холі школи та грів погляд нам - студентам. Усі бажаючі, учні і батьки можли підійти та більше дізнатись про КУ ім. Б. Грінченка.
Коли ми прийшли на урок до 4 класу, я звернула увагу, що в класі дуже мало дітей. Звичайно п'ятниця, напередодні свята, можливо батьки зробили подарунок свої дітям - вихідний. Виявляється, у якогось хлопчика день нарождення і він запросив майже увесь клас на своє свято, а ті, хто залишились на уроках, йому не друзі, дивно.

Діти захотіли трохи відійти від програми і запропонували вчителю намалювати квіти, зробити такий подарунок бабусі чи мамі. Хороша ідея, якраз до 8 березня. Переважно на синьому полотні малювалися білі квіти, дехто робив градацію. Результати досить непогані.

Отже, можу сказати, що ця практика мені сподобалась. Всі ці події для мене були нові, цікаві та повчальні. І обов'язково, для себе винесла корисне, багато що зрозуміла. Робота вчителя - важка робота, в першу чергу потрібно над собою працювати, багато знати, любити дітей і знаходити до них особистий підхід. Можливо на початковому етапі я би ще хотіла спробувати вести уроки у школярів, підучившись та підготувавшись краше, проте в подальшому не хочу працювати у школі. Це не є моєю професією мрії. Йде багато сили, емоцій, нервів, робота вчителя дуже виснажує, але і вимагає поваги та визнання (якщо це справжній вчитель).
І ось, на хорошій ноті, закінчилась наша подорож у минуле в іншому статусі, однак це тільки початок...

На мою думку, це був найголовніший день за всю практику, за ці дві неділі. Нарешті ми працювали з дітками! До того, ми просто сиділи на уроках, спостерігали, аналізували, знайомились з учнями, але ось з'явилась можливіть провести майстер-клас та особисто поспілкуватися з дітьми, вже у вигляді починаючих вчителів.
Ми з дівчатами зійшлись на тому, що вб'ємо одразу двох зайців, проведемо майстер-клас і тести разом. Чомусь від цього дня я очікувала більшого, але навіщо було очікувати?! Звичайно, це для нас було вперше, щось таке незвичайне, цілий клас саме тебе слухає. Це все чудово, проте тепер я чітко бачу наші недоліки, окремо свої недоліки, те що мені не сподобалось у цьому процесі. Ми тільки вчимося і на свої помилках треба удосконалювати свої вміння та навички.

По-перше, нам треба було чітко сформувати план своїх дій, окремо між нами і окремо перед дітьми, чітко говорити, що їм потрібно зробити. На прикладі звичайних тварин (зразки самі робили), учням потрібно було спочатку намалювати ескіз неіснуючої тварини, якої немає в природі, придумати самому, а потім прикрашати різниму крупами, ватою, сірниками, стружкою від кольорових олівців, можна було крупи розмальовувати фарбами, коротше кажучи - чим хочеш, дали повну та безмежну волю фантазії. Завдання цікаве, творче, але тут ми спідкнулись з іще однією проблемою.
По-друге, для дітей робота з крупами та фактурою була вперше. Напередодні ми спілкувалися із вчителем, все обговорювали, начебто все було добре. Діти малі, 3 клас, кардинально по-різному реагували на завдання. Комусь було цікаво та із захопленням фантазували, хтось був нейтральний, не зовсім знали, що їм малювати, а комусь зовсім не подобалось, бубніли собі під ніс: "Навіщо ми це робимо?! Це складно і взагалі не цікаво!", хоча працювали і кінцеві результати були доволі хороші, деякі просто раділи, що математики не буде, а замість неї будуть закінчувати роботи.

Спочатку діти соромились нас, все перепитували у Вікторії Миколаївни, а потім звикли до нас, і вже не відставали, просили допомоги, показували своїх тваринок та із задоволенням вигадували різноманітні історії про них.

Ось такі яскраві та незвичайні роботи юних талантів.

Проте був ще один момент, який мені не сподобався. Нам потрібно було обрати по одній дитині, щоб провести опитування. Було п'ять обранців, так званих щасливчиків, з якими ми спілкувались. Тут почався деякий хаос, хто ще закінчував свою неіснуючу тварину, хто вже закінчив і робив що хотів. Мені здалось, що іншим дітям теж було цікаво, що ми робимо, чому саме ці обранці. Часто підходили, дивились, слухали, хотіли відволікти увагу на себе, показуючи тваринок. А з іншого боку, як можна було по-іншому вчинити? Вивести дитину в коридор і там проводити тести - нісенітниці. До того ж вчитель була присутня на уроці, все бачила, але нічого не казала.
Отже, таким був день, коли я (разом з дівчатами) вперше проводила майстер-клас перед класом малих дітей. Були хороші моменти, були й недоліки. В майбутньому я буду звертати увагу на такі недоліки й помилки, виправляти і вдосконялювати.
По закінченню уроків, ми сфотографувалися на пам'ять з дітками і їхніми роботами. Сподіваюсь, їм сподобались ті два уроки, які ми проводили і завдання, яким займались.

Початок нового тижня - нові можливості, нові враження.

Ми знову повернулися до 4 класу, в якому були в перший день практики. Деякі хлопчики запам'ятали нас, активно вели себе на уроці, часто з нами говорили, хвалились своїми малюнками. Забавні такі. Але цього разу діти і справді вели себе на уроці занадто активно, неспокійно, навіть були суперечки між собою.

Учні продовжували малювати пейзаж, який почали на попередньому уроці образотворчого мистецтва. Тепер я зрозуміла, пейзаж будиночку з вежею, огорожею, деревами і квітами у техніці пуантелізму, висів на дошці як зразок. Діти в принципі і не знають що таке пуантелізм, малювали звичайною технікою, якою вміють. Мені не зовсім сподобався такий метод викладання. По-перше, це збиває з пантелику, по-друге, діти повністтю змальовують зі зразка, а це в свою чергу не дає змогу думати, розвивати свої думки, фантазувати. Хоча були діти, які відходили від зразка, намагались виділитися, намалювати свій пейзаж, проте основа все ж залишалась.

Як я й хотіла, я побачила кінцевий результат. Всі бажаючі могли вішати свої малюнки на дошці. Роботи гарні, яскраві, у деяких навіть простежується свій стиль, багато талановитих дітей, які цілком можуть продовжувати займатись мистецтвом.

У цей похмурий і дощовий день в 4 класі панувала тепла та дружелюбна атмосфера. На попередньму уроці діти вже почали малювати, а на сьогоднішньому уроці продовжували попередню тему.  Їхнім завдання було побачити та зрозуміти, яка буває градація кольорів, а саме спробувати на практиці відтворити градацію від зеленого до синього. На мою думку, дітям далось це завдання трохи складним, роботи між собою дуже відрізнялись. Наступним завданням було намалювати на цьому тлі квіти. Це був такий собі букет квітів (бузок, дзвіночки, жовті маленькі квіточки) перев'язаний широкою червоною стрічкою, розташований у повітрі. Вправними рухами пензля, варіюючи різними його кутами, малювалися квіти. У когось виходило гарно, а комусь потрібно було ще попрацювати.

Кожен бажаючий міг підійти до дошки та повісити перед усім класом свою закінчену роботу. Потім діти дружньо обговорювали свої успіхи в малюванні.

Сьогодні за розкладом у нашій школі гурток малювання. Гурток можуть відвідувати усі бажаючі, кому по душі мистецтво.
Мета такого заходу - навчити діток розуміти мову образотворчого мистецтва, дати їм загалельне уявлення про закономірності та правила малювання, ознайомити із законами лінійної та повітряної перспективи, пояснити, від чого залежить виразність зображувальних предметів та як передати їх об'єм, знати елементарне з кольорознавства, навчити малювати різними техніками, зокрема, олівцями та фарбами, працювати з природніми та м'якими матеріалами, малювати з натури та по пам'яті, використовувати ескізи для своїх робіт, працювати композиційно. Діти повинні знати, що художник - це така сама складна професія, як і інші. Художник наполегливо трудиться, постійно вдосконалює і відшліфовує свої навички, вчиться бачити, спостерігати, порівнювати, запам'ятовувати побачене з навколишнього середовища, а тоді відтворювати свої знання, почуття, думки на полотні, в своїх роботах.

Також я працювала ще самостійно. Вікторія Миколаївна запропонувала нам ряд тем для презентації. Я обрала тему "Українське народне мистецтво (вишивка). Візерунок для рушника" для 4 класу. Працюючи над цією темою, особисто для мене, я відкрила багато нового. Яка багата наша Україна, які величні має традиції. Неодноразово в цьому переконуюсь і пишаюсь. Пишаюсь ще й тим, що наше молодше покоління росте таким талановитим, яке спроможне надалі нести з поколінь у покоління наші звичаї і традиції, та продовжувати нашу історії, але вже у сучасній інтерпритації.

Сьогодні ми побували на уроці  образотворчого мистецтва у 3-В класі. Учні вивчали портрет людини. Незважаючи на те, що урок малювання був першим за розкладом і, можливо, діти ще не до кінця прокинулись, вони були дуже активні та енергійні. Вчитель і учні весь урок працювали у взаємодії, всі були захопленні справою.

Не встигла Вікторія Миколаївна зайти у клас, як одразу ж почала питати дітей, що вони знають про портрети, ті в свою чергу активно підіймали руки і вигукували різні версії. Тоді вийшло чотири добровольці, на яких показували усьому класу, які бувають різні форми голови і обличчя. Всі дружньо обговорювали один одного, дивлячись у кого які обличчя. За цим дійством було дуже цікаво спостерігати.
Завданням цього уроку було правильно розмістити говову на аркуші паперу, відступивши зверху, зліва і зправа по чотири пальці, знизу трохи більше; правильно побудувати олівцем голову і частини обличчя (очі розташовані посередині, відстань між ними дорівнює довжині самого ока; позначка кінчика носа ділить нижню частину обличчя навпіл; трохи нижче рот і підборіддя; вуха починаються на рівні брів і закінчуються на равні кінчика носа; паралельні прямі спускаються від кінців очей, тим самим показують початок шиї).

 Ці початкові знання діти легко засвоїли, їм було цікаво слухати, пізнавати нове для себе і відтворювати на свому полотні дитячі шедеври.
Трохи згодом, вони почали малювати фарбами, змішуючи охру, білило і краплину червоного, щоб досягти тілесного кольору.

Продзвенів дзвінок на перерву. Радіючи своїм успіхам, діти охоче показували нам свої малюнки. На наступному уроці вони повинні закінчити свої портрети і мені було б дуже цікаво подитися на їхні кінцеві результати, зробити таку собі міні-виставку юних художників.
Сьогоднішній урок образотворчого мистецтва у третьому класі був неймовірно захоплюючий. Мені сподобалось як вчитель викладала, як підносила дітям матеріал, як старалась усіх задіювати, щоб було цікаво, а не нудно. Це заняття виявилося для мене досить повчальним. Думаю, у майбутньому я застосую деякі методи у викладанні малювання.

Схема аналізу уроку

Дата  24.02.16

Предмет  Образотворче мистецтво

Клас  3-В

Тема уроку  Портрет
Мета уроку  Навчальна: надати учням початкові знання про малювання портрету, закріплювати знання про засоби виразності портретного жанру та  перспективи, знання про кольорове рішення, світло і тіні.  Виховна: виховувати в дітях естетичне сприйняття навколишнього середовища, стимулювати розвиток допитливості, цікавості. Розвивальна: розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння малювати портрет, формувати образне, логічне, просторове мислення, розвивати уяву, самостійно мислити.

Тип уроку  Комбінований урок

Основні етапи уроку  

1. Організація класу до уроку.
2. Перевірка опорних знань, умінь і навичок.
3. Мотивація, повідомнення теми. мети і завдання уроку.
4. Подання нового матеріалу.
5. Практичне осмислення, узагальнення і систематизація нових знань.
6. Підбиття підсумків.
7. Повідомлення домашнього завдання.

Навчальні завдання і зміст  Завданням уроку було правильно розмістити говову на аркуші паперу, правильно побудувати олівцем голову і частини обличчя, почати малювати фарбами.

Зміст - актуалізація опорних знань, умінь і навичок, пояснення і вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого матеріалу на практиці, підбиття підсумків шляхом обговорення і демонстрації малюнків учнів.

Методи навчання

• За джерелом сприйняття матеріалу  Словесні (розповідь, пояснення, бесіда), наочні (демонстрація, ілюстрації), практичні (навчальна праця, малювання)
• За рівнем пізнавальної діяльності  Пояснювально-ілюстраційні
• За логікою засвоєння  Традуктивний метод

Форми організації навчання  За кількістю учнів (колективні), за місцем проведення (шкільні), за тривалістю часу навчання (урок 45 хв), за дидактичними цілями (комбіновані, практичні), за часом навчання (урочні).

Домінантні принципи  Принцип наочності, принцип активності та самостійності у навчанні, принцип зв'язку навчання з практичною діяльністю.

Результативність  Діти уважно слухали вчителя на уроці, були активні і зацікавлені роботою. Засвоїли початкові знання про малювання портрету, закріпили знання про засоби виразності портретного жанру та  перспективи, знання про кольорове рішення, світло і тіні. Розвинули естетичне сприйняття навколишнього середовища, комбінаторні здібності, навички та вміння малювати портрет, образне, логічне, просторове мислення, уяву, самостійне мислення.

Вчора, у понеділок, був перший день нашої практики. Ми відвідали спеціалізовану школу №291 і були присутні на уроці образотворчого мистецтва.

Дітки молодці! Гарно себе вели на уроці, були спокійні та слухняні, до того ж ще й талановиті. Темою цього уроку було намалювати пейзаж в техніці пуантелізму. Вчитель вимагав від дітей знання про глибину простору, правильно будувати будиночки в лінійній перспективі. На моєму досвіді, коли я ще вчилась у школі, нас такого взагалі не вчили, я мало що знала з теорії малювання і тільки вже в університеті дізнавалась, що існують правила побудови і все інше. Цікаво, правда? Освіта не стоїть на місці, і я дуже рада, що ще з початкової школи, дітки знають ази образотворчого мистецтва, що вони хоч трошки вже але орієнтуються в цьому. Проте мені не сподобались позиції вчителя на уроці, якщо можна так сказати. Не чітко сформувала завдання, якщо це техніка пуантелізму, то це крапочки, але діти полотно повністтю замальовували. Чітко не пояснювала, діти багато разів перепитували, а вона злилась. Як було вже вище сказано, діти були спокійні на уроці, проте чомусь вчитель брала постійно щоденники і записувала зауваження. Я взагалі не зрозуміла, навіщо це робити, якщо в цьому не було необхідності. На мою думку, учні повинні відпочивати на уроках образотворчого мистецтва, мріяти, віддаватись малюнку, всі свої думки виливати на полотно. Але мені здалось, що весь урок хлопчики та дівчатка були у напрузі, мені це не сподобалось. Їм же і так вистачає напруги на інших уроках (математика, історія), де потрібно показувати свої знання. А малювання повинно приносити задоволення. Можливо у вчителя був поганий настрій. Мені хотілось підтримати дітей. Надіюсь наступні уроки образотворчого мистецтва пройдуть краще.





Індивідуальний план

Перший тиждень
1. Ознайомлення та спостереження за роботою на уроці досвідченого вчителя.
2. Спостереження та аналіз уроків і виховних заходів.
3. Спостереження за поведінкою школяра на уроках та в позаурочний час.
4. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра.
5. Проведення психологічної діагностики учня.

Другий тиждень
1. Складання психолого- педагогічної характеристики  учня на основі проведеної психологічної діагностики.
2. Організація і проведення профорієнтаційного заходу.
3. Індивідуальна робота.
4. Оформлення звітної документації.